Чому ми піддаємо наші обігрівачі „пеклу пари“?
Будьмо чесними: ванні кімнати – це справжнє пекло для електроніки. Через раптові сплески тепла та густу пару обігрівачі фактично стають своєрідною камерою тортур для електронних пристроїв. Якщо обігрівач не призначений спеціально для таких умов, він може зламатися вже через кілька місяців.
Ніхто не хоче отримувати дзвінок від розчарованого клієнта.
Проблема з парою
Більшість інфрачервоних ламп виготовлені з кварцового скла та вольфраму. Вони чудові, але мають один недолік: у вологій ванній кімнаті волога потрапляє у кожну дрібну щілину в корпусі чи у ущільненнях.
Проблема полягає у тому, що коли волога потрапляє на гарячу лампу, вода випаровується, але мінерали та солі залишаються. Ці відкладення створюють „точки нагріву“ на склі. З часом скло починає тріскатися, а весь пристрій перестає функціонувати.
Щоб запобігти цьому, ми піддаємо кожну партію обігрівачів тестам на стійкість до вологого тепла. Ми імітуємо умови ванної кімнати протягом кількох тижнів. Пристрої постійно знаходяться під впливом високої вологості та високої температури.
Краще, щоб ущільнення зламалися в нашій лабораторії, ніж у будинку вашого клієнта.
Боротьба з іржею
Справжня зона небезпеки – це місце, де лампа з’єднується з електричними контактами. Вологе повітря значно прискорює процес окислення. Коли контакти починають кородувати, опір зростає. Це означає, що контакти надто нагріваються – іноді настільки, що пластиковий корпус може розплавитися чи автоматичний захист може вимкнути пристрій.
Ми постійно стежимо за цим під час тестів, перевіряючи падіння напруги. Ми шукаємо ознаки корозії чи „протікання“ електричного струму через вологу поверхню. Це не дуже добре.
Баланс між водонепроникністю та вентиляцією
Можна подумати: „Просто загерметизуйте все в пластик!“ Але є проблема: якщо ми занадто щільно загерметизуємо пристрій, щоб уникнути проникнення вологи, ми утримуємо тепло всередині. Тоді електроніка перегрівається та починає працювати некоректно.
Це своєрідна боротьба за баланс. Нам потрібно знайти правильний баланс між водонепроникністю та достатньою вентиляцією, щоб пристрій залишався сухим та не мав проблем з електричним струмом. Усе просто.